Родіола рожева

Родіола рожева

Родіола рожева
(Rhodiola rosea) – рослинна сировина, яка тисячоліттями використовується в китайській народній медицині. Родіолі приписують позитивний вплив на функціонування нервової системи та здатність захищати нервові клітини від токсинів і окислювального стресу. Найважливішими хімічно активними компонентами, що містяться в родіолі, є розавіни та салідрозид. Існують ознаки того, що речовини, які містяться в родіолі, можуть підвищувати рівень серотоніну в організмі. Це робить рослину потенційно корисною для регулювання добового ритму (біологічного годинника) і стабілізації настрою.

Родіола рожева (Rhodiola rosea) – багаторічна багаторічна рослина, що належить до родини губоцвітих ( Crassulaceae)[1]. Назва рослини походить з грецької мови і вказує на характерний трояндовий запах кореневищ та рожевий колір, який з „являється, коли їх ламають. У деяких регіонах світу рослину також називають золотим коренем через золотистий колір і блиск сировини, який з“ являється при сушінні[2]. Родіола поширена в Центральній та Північній Азії. Її можна зустріти в Сибіру та деяких районах Монголії. Цікаво, що ця, здавалося б, східна рослина також присутня у високогірних регіонах Європи. У Польщі родіолу іноді можна зустріти у вологих ущелинах скель у Судетах і Карпатах[1]. Рослинною сировиною є бульбоподібні кореневища і коріння рослини, зібрані в період цвітіння і плодоношення[1,2].

Хімічний склад

Характерними сполуками, що містяться в родіолі гірській, є похідні коричних спиртів, які в сукупності називаються розавінами. Їх виявлення дозволяє ідентифікувати сировину і виключити фальсифікацію висушеного продукту. Також у родіолі присутні фенольні сполуки (салідрозид), монотерпени (розаридин), флавоноїди (родіоліни), органічні кислоти (галова, гідроксикорична), дубильні речовини та ефірні олії[1,2].

Фармакологічні ефекти екстрактів родіоли рожевої описані в наукових дослідженнях:

  • адаптогенні та стресостійкі ефекти,
  • кардіопротекторна дія,
  • антиоксидантну дію,
  • сприятливий вплив на центральну нервову систему, включаючи вплив на когнітивні функції, концентрацію уваги та пам’ять,
  • зменшення відчуття втоми,
  • антидепресивний та антитривожний ефекти,
  • сприятливий вплив на ендокринну систему,
  • уповільнення процесів старіння організму[3].

Варто зазначити, однак, що ці дуже перспективні терапевтичні ефекти, пов’язані з прийомом екстрактів родіоли рожевої, в даний час знаходяться в стадії наукового дослідження і ще не підтверджені на рівні, який дозволив би зареєструвати продукти, виготовлені з цієї сировини, як лікарські засоби. 

Обережно: небезпечна взаємодія з іншими лікарськими засобами

Небезпечні для життя взаємодії між добавками, що містять родіолу рожеву, та ліками:

  • Антидепресанти: ризик розвитку серотонінового синдрому,
  • галоперидол: серцеві аритмії,
  • Бензодіазепіни: психоз, седація, галюцинації[7].

Адаптогенні властивості сировини

Родіола рожева вперше була визнана адаптогеном російськими вченими. Термін „адаптоген“ був введений у 1947 році вченим і лікарем Миколою Лазарєвим. Дослідник використовував цей термін для опису речовин рослинного походження, які дозволяють організму краще реагувати на фізичні, хімічні та біологічні стресові фактори шляхом посилення неспецифічної реакції імунної та нервової систем на відповідний стресовий фактор[2].

Таким чином, адаптогени – це, за визначенням, трави, відповідальні за підвищення індивідуальної стійкості до стресу[4]. Дієтичні добавки на основі таких рослин рекомендуються як підтримка при проблемах з навчанням, концентрацією уваги або сезонних перепадах настрою. Підвищення стресостійкості, здається, не має особливого зв’язку з покращенням пам’яті[5]. На чому ж ґрунтуються такі рекомендації? Стрес є невід’ємною частиною життя кожної людини. Він захищає нас від небезпеки, а також мотивує діяти і досягати поставлених цілей. На жаль, тривалий стан безперервного стресу стає згубним для здоров’я. У первісних, природних для людського організму умовах ситуації стресового характеру були інтенсивними, часто пов’язаними з безпосередньою загрозою для життя, але короткочасними. У такі моменти організм наших предків переходив у режим “переслідування” або “втечі”. Наш організм пристосований до таких стресових станів і швидко відновлюється після таких подій. З цієї причини багато людей захоплюються екстремальними видами спорту. На жаль, постійний стрес переводить організм у стан затяжного “бою”, що супроводжується підвищенням рівня гормонів, таких як кортикостероїди. Це порушує гомеостаз, що в довгостроковій перспективі може призвести до захворювань і розладів, наприклад, нервової або кровоносної системи.  

Напруженість на роботі, екзаменаційна сесія, проміжний іспит або складний тест можуть бути прикладами тривалих стресових ситуацій. У таких випадках прийом рослинних адаптогенів може позитивно вплинути на процес пам’яті та концентрацію уваги, зменшуючи при цьому тривожність і нервозність[5]. Варто також згадати, що рослинні адаптогени знижують потяг до алкоголю, що також може бути корисним для студентів під час напружених навчальних періодів. Родіола рожева – одна з найпопулярніших і найбільш вивчених трав з адаптогенними властивостями.

Застосування адаптогенів:

  • Захист від хвороб цивілізації,
  • підтримка регенерації організму,
  • харчові добавки для спортсменів,
  • профілактика процесів, пов’язаних зі старінням,
  • зниження стресу[5].

Родіола рожева захищає від шкідливих стресів

Наявні експериментальні дані вказують на те, що родіола є рослинним ресурсом, який підтримує організм у гострих стресових ситуаціях. Доведено, що навіть одна доза екстракту родіоли рожевої, прийнята перед стресовою подією, допомагає підтримувати когнітивні функції та працездатність на високому рівні. Оскільки багато стресових ситуацій є несподіваними за своєю природою, адаптогени, які можна приймати ad hoc за таких обставин, є потенційно дуже корисною групою рослинних речовин[3].

Родіола рожева також демонструє певну корисну кардіопротекторну активність в тестах, незалежно від її адаптогенного потенціалу. Ця активність особливо корисна з точки зору її здатності пом’якшувати викликані стресом мікропошкодження в серцево-судинній тканині. Тому родіола може бути адаптогеном, корисним для пацієнтів з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань[3]. У таких випадках, однак, слід звернути особливу увагу на потенційний ризик взаємодії рослинної сировини з ліками, що приймаються.

Антидепресивна дія родіоли рожевої

Існують клінічні дослідження, що вказують на терапевтичний потенціал родіоли рожевої в полегшенні помірних депресивних станів. В одному клінічному дослідженні було показано, що стандартизований екстракт родіоли рожевої має чіткий і значний антидепресивний ефект у пацієнтів, які страждають на легку депресію. При прийомі двох таблеток, що містять 170 мг екстракту, щодня протягом шести тижнів спостерігалося статистично значуще зниження загального рівня депресивних симптомів, включаючи безсоння та емоційну нестабільність[6].

Підсумки дослідження

З огляду наукових досліджень терапевтичного потенціалу родіоли рожевої можна зробити висновок, що існує достатньо доказів, які вказують на сприятливий вплив речовин, що містяться в цій рослині, на когнітивні функції та самопочуття. Ці властивості були продемонстровані в численних доклінічних дослідженнях і кількох клінічних випробуваннях. Адаптогенна дія родіоли рожевої позитивно впливає на концентрацію уваги та витривалість у ситуаціях стресу, втоми або загальної слабкості. Родіола рожева також зменшує негативний вплив стресу на функціонування ендокринної та імунної систем.

Зміст та розробка: доктор фармацевтичних наук Сара Яновська

Посилання:

  1. Пшибиль, Я., Вегларж, З., Павелчак, А. Мінливість популяцій шипшини гірської (Rhodiola Rosea L.) за врожайністю сировини та вмістом біологічно активних сполук. Zeszyty Problematowe Postępów Nauk Rolniczych 2004, 497(2).
  2. Таєр, Аґнєшка. Родіола рожева (Rhodiola Rosea L.) як приклад адаптогенної рослини. . У Annales Academiae Medicae Silesiensis 2011, 65.
  3. Паносян, А.; Вікман, Г.; Сарріс, Дж. Родіола рожева (Rhodiola Rosea): Традиційне використання, хімічний склад, фармакологія та клінічна ефективність. Фітомедицина 2010, 17, 481-493, doi:10.1016/j.phymed.2010.02.002.
  4. Геронтакос С.Е., Кастелейн Д., Шиков А.Н., Уордл Д. Критичний огляд для визначення доменів, що використовуються для вимірювання ефекту та результату адаптогенних рослинних лікарських засобів. Yale J Biol Med 2020, 93, 327-346.
  5. Паносян А., Вікман Г. Вплив адаптогенів на центральну нервову систему та молекулярні механізми, пов’язані з їх стрес-протекторною активністю. Фармацевтика 2010, 3, 188-224, doi:10.3390/ph3010188.
  6. Дарбінян В., Асланян Г., Амроян Е., Габрієлян Е., Мальмстрем К., Паносян А. Клінічне випробування екстракту родіоли рожевої (Rhodiola Rosea L.) SHR-5 у лікуванні депресії легкого та помірного ступеня. Nord J Psychiatry 2007, 61, 343-348, doi:10.1080/08039480701643290.

7 Woroń, J., Siwek, M. Небажані ефекти взаємодії психотропних препаратів з лікарськими засобами та дієтичними добавками, що містять рослинні екстракти. Psychiatr Pol 2018, 52, 983-996, doi:10.12740/PP/OnlineFirst/80998.

Facebook
WhatsApp
Twitter
LinkedIn
Pinterest